- свіжий
- -а, -е.1) Який не втратив своїх природних властивостей, своєї якості. || Щойно приготовлений. || Недавно або щойно зарізаний, зірваний (про квіти, рослини). || Недавно скошений (про сіно, солому). || Якого не піддано солінню, маринуванню, консервуванню і т. ін., залишений у природному вигляді.2) Який не був у вжитку, не використовувався. || Чистий, не забруднений (про білизну, одяг і т. ін.).3) Нічим не зіпсований, чистий, який постійно або часто оновлюється (про повітря). || Тільки що набраний, принесений з колодязя і т. ін. (про воду).4) Досить холодний, прохолодний. || Сповнений прохолоди. || мор. Сильний (про вітер, хвилю).5) Який не втратив своєї яскравості, блиску, природних барв. || Яскраво-зелений, молодий (про зілля, листя дерев і т. ін.). || перен. Дзвінкий, звучний, чистий (про голос, сміх). || перен. Яскравий, виразний, який не забувся.6) Який має добрий вигляд, повний здоров'я, сил, енергії (про людину). || Який свідчить про такий стан. || перен. Якому притаманна безпосередність почуттів, сприйняття.7) перен. Який відновив свої сили, енергію, бадьорість, виспавшись, відпочивши. || рідко. Який освіжає, відновлює сили, енергію, бадьорість. || Не виснажений, не стомлений. || Не вичерпаний, не розтрачений або поновлений. || Який ще не брав участі в бою, маневрах і т. ін.••
Сві́жа голова́ спец., розм. — літературний співробітник редакції газети, не пов'язаний з випуском чергового номера, в обов'язки якого входить останнє читання підготовлених газетних шпальт.
На сві́жу го́лову — поки не втомився; після того, як відпочив.
8) Який недавно або щойно виник, з'явився; якого недавно або щойно зробили. || Недавно або щойно надрукований, виданий (про газети, журнали і т. ін.). || Якого не було раніше; новий. || Якого не зазнавав, не відчував раніше. || Недавно або щойно вчинений. || Не такий, як раніше; інший. || Який раніше не був у тому чи іншому місці або товаристві, уперше з'явився де-небудь. || Ще нікому не відомий; останній, найновіший. || Уперше висловлений, запропонований, вжитий і т. ін.; оригінальний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.